Перейти до основного вмісту
Посібники

Організація підприємницької діяльності в сфері сільського туризму особами з інвалідністю

   Завантажити PDF (8.7 MB) 

Фото трьох посібників українською мовою на столі

ЗМІСТ посібника Організація підприємницької діяльності в сфері сільського туризму особами з інвалідністю

ПЕРЕДМОВА

РОЗДІЛ 1.

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

1.1. Як започаткувати підприємницьку діяльність
1.2. Правове регулювання сільського туризму
1.3. Реклама сільського туризму

РОЗДІЛ 2.

ОБЛАШТУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ САДИБ ТА ПРИЛЕГЛОЇ ТЕРИТОРІЇ

2.1. Будівельні норми та правила
2.2. Технічні аспекти та рекомендації
2.3. Ознаки доступності об’єктів для осіб з інвалідністю

РОЗДІЛ 3.

ДОСВІД ВЕДЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

3.1. Особливості створення підприємства сільського туризму в Україні
3.2. Організація підприємницької діяльності у різних країнах світу
3.3. Міжнародний досвід та підтримка підприємницької діяльності для осіб з інвалідністю у сфері сільського туризму

РОЗДІЛ 4.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРИЙОМУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

4.1. Надання послуг незрячим, слабозорим та особам з порушенням слуху і мовлення
4.2. Прийом осіб із ментальними порушеннями та порушенням опорно-рухового апарату
4.3. Рекомендації для персоналу садиби щодо обслуговування осіб з інвалідністю

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
ЛІТЕРАТУРА

ПЕРЕДМОВА

Сільський туризм є важливим інструментом вирішення соціальних проблем, адже він дає надію сільському населенню та мотивацію до співпраці, можливість жити повноцінним та щасливим життям у своєму рідному селі.

На початковому етапі такий вид діяльності може виявитися недостатньо вигідним з фінансової точки зору, але він дає позитивну енергію та вирішує багато проблем, з якими стикаються мешканці сіл.

Останнім часом як окрема форма відпочинку та проведення дозвілля все активніше почав розвиватися сільський зелений туризм, який здатен забезпечити побажання туристів, а також надати їм широкий спектр послуг, познайомити їх із багатогранністю та самобутністю українського села, його надзвичайно цікавими традиціями, побутом, а також активізувати розвиток торгівлі, транспорту, будівництва в агросфері, сприяти екологізації сільського господарства.

Сьогодні жителі українських сіл самостійно надають послуги у сфері сільського туризму, однак офіційної легалізації вони не отримали; досі не визначено їх статус (підприємництво); не впорядковані відносини з контролюючими органами; не визначені санітарно-гігієнічні та екологічні обов’язки щодо надання високоякісних, екологічно чистих продуктів та послуг, а також збереження довкілля. Ці та інші фактори значно стримують вихід даного виду туризму як на внутрішній, так і на зовнішні ринки. Для багатьох, особливо для дітей та осіб з інвалідністю, доволі привабливим є те, що на селі можна близько побачити тварин, погодувати їх, пріоритетним є й контакт з мальовничою природою.

Звичайно, необхідно враховувати потреби і дещо підвищені вимоги до побутових, санітарних умов та безпеки для осіб з інвалідністю. Якщо вже ми сприймаємо осіб з інвалідністю у якості гостя, то й орієнтуватися потрібно на їхні специфічні потреби.

Загалом особлива увага приділяється розвитку доступного туризму та розміщенню осіб з інвалідністю. Посібник містить рекомендації щодо того, як створити бізнес для осіб з інвалідністю у сільській місцевості. Проаналізовано найкращий європейський досвід щодо створення безбар’єрного середовища та надання технічних рекомендацій. Наведено приклади сертифікації та категоризації житла в агропромисловому комплексі, що використовується в різних європейських країнах, та міжнародного досвіду надання якісних туристичних послуг у сільській місцевості для осіб з інвалідністю.

   Завантажити PDF (8.7 MB) 

СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ – МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ І РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

   Завантажити PDF (6.2 MB) 

ЗМІСТ 
 
ПЕРЕДМОВА 
 
РОЗДІЛ 1 
ПРОСУВАННЯ ДОСТУПНОГО ТУРИЗМУ ДЛЯ ВСІХ 
1.2. ЩО ТАКЕ ДОСТУПНИЙ ТУРИЗМ? 
МАНДАТ ВСЕСВІТНЬОЇ ТУРИСТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ (UNWTO) 
МІЖНАРОДНІ ДІЇ ТА НОРМАТИВНІ РАМКИ.
ЯКІ ПЕРЕШКОДИ ДЛЯ ПОДОРОЖЕЙ І ТУРИЗМУ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ?.
ПРОБЛЕМИ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ВКЛЮЧАЮТЬ: 
ЧОМУ ВАЖЛИВИЙ ДОСТУПНИЙ ТУРИЗМ? 
Я НЕ ЛЮДИНА З ІНВАЛІДНІСТЮ - ЯК ЦЕ ВПЛИВАЄ НА МЕНЕ? .
 
РОЗДІЛ 2 
2.1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ. ПОТРЕБ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ В КОНТЕКСТІ ПРАВ ЛЮДИНИ. 
2.2. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПРИВАТНИХ ЗАСОБІВ РОЗМІЩЕННЯ ЗА ТИПОМ В&В .
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ В&В 
2.3. ТИПИ В&В У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ .
2.4. ІСТОРІЯ ТА ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ 
2.5. ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ У КРАЇНАХ ПІВНІЧНОЇ ЄВРОПИ .
2.6. ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ І ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ
2.7. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ У КРАЇНАХ ПІВДЕННОЇ ЄВРОПИ 
 
РОЗДІЛ 3. ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ У СУМІЖНИХ З УКРАЇНОЮ КРАЇНАХ.
3.1. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ У ПОЛЬЩІ .
3.2. ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ УГОРЩИНИ, РУМУНІЇ, РОСІЇ І БІЛОРУСІ 66 3.3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО  ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ 
 
РОЗДІЛ 4. КАТЕГОРИЗАЦІЯ АГРООСЕЛЬ У РІЗНИХ КРАЇНІХ ЄВРОПИ 
4.1. ДОСВІД КАТЕГОРИЗАЦІЇ АГРООСЕЛЬ У ВИБРАНИХ КРАЇНАХ ЄВРОПИ .
4.2. КАТЕГОРИЗАЦІЯ ЖИТЛА У СІЛЬСЬКОМУ ТУРИЗМІ ПОЛЬЩІ .
 
РОЗДІЛ 5. АГРОТУРИСТИЧНІ ІНІЦІАТИВИ У СВІТІ.
5.1. СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА АГРОТУРИЗМ 
5.2. ПРИКЛАДИ АГРОТУРИСТИЧНИХ ІНІЦІАТИВ У СВІТІ 
 
РОЗДІЛ 6 
«ЯК СТВОРИТИ СІЛЬСЬКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ БІЗНЕС»? 
КРОК 1. ФОРМУВАННЯ РІШЕННЯ СТВОРТИ ВЛАСНИЙ БІЗНЕС У СФЕРІ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ (АГРОТУРИЗМУ) .
1.2. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД АГРОТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
1.3. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ (АГРОТУРИЗМУ) В УКРАЇНІ 
1.4. УКРАЇНСЬКА ПРАКТИКА СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ (АГРОТУРИЗМУ) 
КРОК 2. ОЦІНКА РЕСУРСІВ, ЯКІ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ У ВЛАСНОМУ БІЗНЕСІ143 2.1. ТРУДОВІ РЕСУРСИ: ОЦІНКА ВЛАСНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ЗАЛУЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ 
2.2. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНІ РЕСУРСИ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА .
2.3. ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ 
КРОК 3. СТВОРЕННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ .
3.1. ПОНЯТТЯ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ В СФЕРІ АГРОТУРИЗМУ .
3.3. СЕРТИФІКАЦІЯ І СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В АГРОТУРИЗМІ .
3.4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА КАТЕГОРИЗАЦІЯ АГРОТУРИСТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ 
3.4. СКАНСЕН ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ .
3.6. ГОСТИННІСТЬ В АГРОТУРИЗМІ 
КРОК 4. ВИВЧЕННЯ РИНКУ .
4.1. ОЦІНКА ЦІЛЬОВИХ ГРУП СПОЖИВАЧІВ 
4.2. ОЦІНКА КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА.
4.3. РОЗВИТОК КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ АГРОТУРИСТИЧНИХ ГОСПОДАРСТВ В ПОЛЬЩІ 201 КРОК 5. РОЗРОБКА ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ
5.1. ПОНЯТТЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ 
5.2. ВИБІР СТРАТЕГІЇ ЦІНОУТВОРЕННЯ 
КРОК 6. ВИБІР ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ АГРОТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .
6.1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ 
І. НЕПІДПРИЄМНИЦЬКІ ФОРМИ АГРОТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 
ІІ. ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ФОРМИ АГРОТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 
6.2. ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ТА ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
КРОК 7. ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ З ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ У СФЕРІ АГРОТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .
7.1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ 
7.2. ДОГОВОРИ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ПРИ ФОРМУВАННІ ТА ПРОСУВАННІ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ 
7.3. ДОГОВОРИ З ПЕРСОНАЛОМ
7.4. ДОГОВОРИ З ТУРИСТАМИ 
КРОК 8. ПРОСУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ НА РИНКУ 
8.1. РЕКЛАМА ЯК ЗАСІБ ПРОСУВАННЯ АГРОТУРИСТИЧНОГО ГОСПОДАРСТВА НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ 
8.2. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОСУВАННЯ ТА ЗБУТУ АГРОРЕКРЕАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ .
8.3. УЧАСТЬ У ТУРИСТИЧНИХ ВИСТАВКАХ (ЯРМАРКАХ) .
8.4. ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ КОНКУРСІВ СЕРЕД ВЛАСНИКІВ АГРОТУРИСТИЧНИХ ГОСПОДАРСТВ .
КРОК 9. ОБ’ЄДНАННЯ РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ АГРОТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ .
9.1. ПРОФЕСІЙНІ ОБ’ЄДНАННЯ СУБ’ЄКТІВ АГРОТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
9.2. ВЗАЄМОДІЯ СУБ’ЄКТІВ АГРОТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 
9.3. КЛАСТЕРИ ЯК СПЕЦИФІЧНА ФОРМА ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ 
ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА ЩОДО СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ .
ПІДХІД «ЛІДЕРА» ДО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО СЕКТОРУ 
 
РОЗДІЛ 7 - РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ 
7.1. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАДАННЯ ПОСЛУГ ЛЮДЯМ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 
7.2.  СУПРОВІД В ПРИМІЩЕННІ 
7.3.  СУПРОВІД ПРИ ОТРИМАННІ ПОСЛУГ 
7.4.  СУПРОВІД ДЛЯ ДЕКІЛЬКОХ ОСІБ 
7.5.  ДОПОМОГА ПРИ ОТРИМАННІ ІНФОРМАЦІЇ .
7.6.  ДОПОМОГА НЕЗРЯЧИМ У РЕСТОРАНІ, ПІЦЕРІЇ, КАФЕ, ЯКУ МОЖНА ВКЛЮЧИТИ В СПЕКТР ВАШИХ ПОСЛУГ 
7.7.  ДОПОМОГА НЕЗРЯЧІЙ ЛЮДИНІ У МАГАЗИНІ САМООБСЛУГОВУВАННЯ .
7.8.  ДОПОМОГА ДЛЯ НЕЗРЯЧОЇ ЛЮДИНИ З СОБАКОЮ-ГІДОМ В МАГАЗИНІ .
7.9.  ВІДВОЛІКАННЯ СОБАКИ-ПОВОДИРЯ - ЧЕРЕЗ ПОГЛАДЖУВАННЯ .
7.10. НАДАННЯ ДОПОМОГИ ЛЮДИНІ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ У ДОМАШНЬОМУ КІНОТЕАТРІ 
7.11. НАДАННЯ ДОПОМОГИ НЕЗРЯЧІЙ ЛЮДИНІ У СІЛЬСЬКОМУ МУЗЕЇ .
7.12. ДОДАТКОВУ ІНФОРМАЦІЮ ПОТРІБНО МАТИ НА УВАЗІ 
7.13. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАДАННЯ ПОСЛУГ ДЛЯ ОСІБ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЯ
7.14.  ДОДАТКОВУ ІНФОРМАЦІЮ ПОТРІБНО МАТИ НА УВАЗІ .
7.15. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАДАННЯ ПОСЛУГ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОРУШЕННЯ СЛУХУ .
7.16. ЗВ'ЯЗОК З ВИКОРИСТАННЯМ МОВИ 
7.17. ЗВ'ЯЗОК З ВИКОРИСТАННЯМ ЗНАКІВ 
7.18. ІНШІ МЕТОДИ СПІЛКУВАННЯ 
7.19. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЛАСНИКІВ ПАНСІОНАТІВ ЩОДО РОЗМІЩЕННЯ ЛЮДЕЙ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ 
7.20. ЯК ПРАЦЮВАТИ З ІНТЕРПРЕТАТОРОМ МОВИ ЖЕСТІВ? 
7.21. ДОДАТКОВУ КОРИСНУ ІНФОРМАЦІЮ ПОТРІБНО МАТИ НА УВАЗІ .
7.22. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАДАННЯ ПОСЛУГ ЛЮДЯМ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ТА ЕМОЦІЙНОЮ ІНВАЛІДНІСТЮ. 
7.23. ІНКЛЮЗИВНИЙ ВІДПОЧИНОК ДЛЯ ЛЮДЕЙ З РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ 
7.24. ДОДАТКОВУ ІНФОРМАЦІЮ ПОТРІБНО МАТИ НА УВАЗІ 
 
РОЗДІЛ 8 - ВИРОБНИЦТВО СІЛЬСЬКИХ СУБ'ЄКТІВ ТА УСТАНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІЙ 
8.1. НОРМИ І ПРАВИЛА БУДІВНИЦТВА 
ОГЛЯД АМЕРИКАНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЗАХИСТУ ПРАВ ІНВАЛІДІВ (ADA)
ВИДИ ІНВАЛІДНОСТІ .
1. ІНВАЛІДИ З ПОРУШЕННЯМИ МОБІЛЬНОСТІ .
2. ПОРУШЕННЯ ЗОРУ 
3. ІНВАЛІДИ СЛУХУ .
4. КОГНІТИВНІ ОБМЕЖЕННЯ .
НЕДИСКРИМІНАЦІЯ ВИМОГИ.
8.2. ТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
БАРИКАДИ .
ПАРКІНГ 
ТИМЧАСОВІ ПІДЙОМНИКИ ПЛАТФОРМ .
 
РОЗДІЛ  9 
9.1. ПОРАДИ ПОДОРОЖУЮЧИМ ІНВАЛІДАМ 
9.2. ПОДОРОЖ ЛЮДИНИ З ІНВАЛІДНІСТЮ: ЯКІ ВАШІ ПРАВА? 
9.3. ПОДОРОЖІ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ: ПОРАДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ МАНДРІВНИКІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ 
ПОРАДИ ПОДОРОЖУЮЧИМ ЛЮДЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ .
САЙТИ ТА РЕСУРСИ ДЛЯ МАНДРІВНИКІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ .
ХТО Є ХТО В ТУРИЗМІ ДЛЯ ВСІХ В ЄВРОПІ 
НАДИХАЮЧІ ЦИТАТИ ІНВАЛІДНОСТІ https://www.thefreshquotes.com/90-disability-slogans-and-quotes/
КОРИСНІ САЙТИ І СТОРІНКИ .
ЛІНКИ ВІД ПАРТНЕРІВ ПРОЕКТУ “ERTSYD” 
ГРУЗІЯ .
ЛАТВІЯ 
МОЛДОВА .
ПОЛЬЩА
ПОРТУГАЛІЯ 
УКРАЇНА 
ІНШІ МАТЕРІАЛИ .
ЛІТЕРАТУРА .
ВЕБГРАФІЯ (СТАНОМ НА 24-04-2019) 
 
 
ПЕРЕДМОВА 

 
Сільський туризм є важливим інструментом для вирішення соціальних проблем, оскільки дає надію сільському населенню і мотивацію до співпраці, можливість жити повноцінним і щасливим життям у рідному селі. 
 
На початковому етапі цей вид діяльності може бути недостатньо прибутковим з фінансової точки зору, але дає позитивну енергію і вирішує багато проблем, з якими стикаються жителі сіл. 
 
Наданий методичний посібник містить матеріали, пов'язані з міжнародним досвідом розвитку сільського туризму. Особлива увага приділяється історії становлення сільського туризму, зокрема, системі B & B (ліжко та сніданок). На прикладі Північної, Західної, Центральної та Південної Європи розглядаються організаційні форми туристичних послуг у сільській місцевості та роль органів державної влади та НУО у забезпеченні функціонування сільського туризму. 
 
Для деяких країн проаналізовано основні напрями просування продукції сільського туризму на національному та міжнародному ринках. Оцінюється соціально-економічна цінність сільського туризму для місцевих громад та сільських територій. 
 
Особлива увага приділяється розвитку доступного туризму та розміщення інвалідів. Посібник містить рекомендації: як створити сільський туристичний бізнес. Проаналізовано найкращий досвід США у створенні безбар'єрного середовища та надання технічних рекомендацій. 
 
Наведено приклади сертифікації та категоризації агробізнесу, що використовуються в різних європейських країнах, та міжнародний досвід надання якісних туристичних послуг у сільських поселеннях. 
 
Посібник представляє світові ініціативи щодо розвитку агротуризму - особливої форми сільського туризму, що базується на активній селянській (фермерській) економіці. Розглядається демонстрація продукції агротуризму у типових сільських господарствах. Головне повідомлення посібника. 
 
На ринку туристичних послуг XXI століття пропозиція значно перевищує платоспроможний попит. Для того, щоб успішно зберегти свою частку на ринку туристичних послуг, господар повинен завжди надавати конкурентоспроможні послуги, пропонувати тільки продукт, який повністю відповідає вимогам своїх клієнтів. Адже турист, який прийшов відпочивати, витрачаючи свій час і гроші, не зацікавлений в правовому статусі власника і чи є цей власник людиною з інвалідністю. Для туристів важливо отримати за свої гроші якісно виконані послуги, які забезпечать йому гарний сервіс, нові враження і відпочинок.  Досвід показує, що основними послугами, які туристи чекають від власника, є не тільки проживання та харчування, але й створення особливої і неповторної атмосфери гостинності в оздоровчому комплексі. Основним завданням приймаючої сторони є створення і просування свого конкурентного продукту, заснованого на концепції "гостинності". 


 
Ми сподіваємося, що цей посібник стане викликом, мотивом та інструментом для людей з інвалідністю (і не тільки) для участі в цікавому та перспективному туристичному бізнесі.
З повагою,  Андрій Мацелюх директор Львівської асоціації розвитку туризму. 
www.lart.lviv.ua 


 
У ХХІ столітті сільський туризм є одним з найбільш динамічно зростаючих секторів туристичної індустрії.

Розвиток сільського туризму є одним із напрямів самозайнятості людей, які проживають у сільській місцевості за рахунок створення нових робочих місць. Особливо актуальними ці можливості є для людей з інвалідністю, які або постійно проживають у сільській місцевості,  або ж мають там свої будинки, тому що їм, як нікому, зазвичай значно важче знайти посильну роботу у селі. Сільський туризм дає можливість мешканцям міст за порівняно не великі кошти відпочити в сільській місцевості, на природі позбутися стресів, до яких призводить міське життя, відвідати місцеві пам`ятки, познайомитися з побутом сучасних сільських мешканців та збереженими народними традиціями. А мешканцям сільських територій (де, як правило, низький рівень зайнятості населення)  займатись обслуговуванням туристів, виробляти для них сувенірну продукцію 
 
тощо, що сприятиме не тільки росту їх добробуту, але й дозволить значно покращити якість свого життя за рахунок комунікації з відпочиваючими гостями.  
 
Посібник є сучасним керівництвом до реальних дій у плані створення та розвитку власної справи у сфері гостинності, зокрема, для людей з інвалідністю.  
 
Досить значна частина потенційних туристів з міст з числа осіб з інвалідністю не можуть дозволити собі відпочинок на популярних курортах, або ж в розвинених туристичних центрах і не тільки по фінансовим мотивам. Але, автори впевнені, що якщо на ринку будуть створені пропозиції відносно недорогого відпочинкового туризму на селі, зокрема, людьми з інвалідністю для таких самих людей, то ця справа буде і прибутковою і приємною для усіх!


 
Павло Горішевський  
Голова правління Івано-Франківської Обласної Організації Спілки сільського зеленого туризму в Україні,
Почесний працівник туризму України.
 
 
 

   Завантажити PDF (6.2 MB)